Mariana Kril w PolskieRadio.pl (2)

Бути почутими: український голос як елемент боротьби з російською дезінформацією

Про аспекти трактування українських воєнних мігрантів у Фінляндії, найпоширеніші російські наративи у цій країні та важливість сильного українського голосу розповідають українська журналістка у Фінляндії Світлана Рябова, громадська діячка, організаторка український акцій протесту у Гельсінкі Надія Федорова та голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул

Dolce vita, або чому італійці не усвідомлюють негативного впливу російської пропаганди на свою країну

Львів — російське місто, найвідоміші українці — це Володимир Зеленський і Міхаіл Булгаков, Україна — це біда, корупція і Чорнобиль… Саме таку інформацію можна знайти в італійських підручниках з географії для середньої школи, а в італійських медіа роками говорять про те, що «путін нам нічого поганого не зробив», «з росією не треба сваритися, бо ж найбільша країна світу», «Зеленський — це маріонетка в руках Байдена» або ж «Крим завжди був російський. Навіщо його повертати Україні». Про виміри російської пропаганди в Італії розповідають українські журналістки, які близько 20 років працюють у цій країні, Ірина Кащей і Наталя Кудрик Zobacz więcej na temat: Італія пропаганда Україна росія дезінформація фейки Мар'яна Кріль

Фінляндія: як змінюється розуміння України у контексті боротьби з дезінформацією і пропагандою

Боротьба з російськими наративами у культурі, дослідження спільної спадщини як протидія російським впливам та пояснення сучасної України... Як у Фінляндії завдяки культурній дипломатії і роботі української спільноти у різних галузях змінюється сприйняття України, української культури, мови, розповідають українська журналістка, громадська діячка Наталя Терамае і музикантка Ірина Горкун-Сілен

Wigilia jako skarb narodowy. Czy wpiszemy zwyczaje wigilijne na listę UNESCO?

W każdym zakątku naszego kraju obchodzona jest nieco inaczej. Na stole wieczerzy poprzedzającej Boże Narodzenie triumfy święci kutia albo kluski z makiem. Tu uszka, tam krokiety, gdzie indziej pierogi. W pokoju dumnie stanie choinka, szopka, a może słomiany dziad? Czy tak zróżnicowany zwyczaj świąteczny powinien trafić na światową listę dziedzictwa niematerialnego?

Давні традиції різдвяного посту у Польщі

«Адвент — це кількатижневий час очікування і підготовки до різдвяних свят. Колись Різдво у Польщі ще називали ґоди. Відповідно, думаю, про це варто сказати, що у народній традиції час перед Різдвом називали також "передґоддям"», — розповідає етнологиня, фольклористка, доктор Аґнєшка Косьцюк-Ярош з Інституту наук про культуру Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні

To one ubarwiły wieś Zalipie. Powstaje książka o malarkach Powiśla Dąbrowskiego

Początki tradycji zdobniczych w regionie Powiśla Dąbrowskiego sięgają końca XIX wieku i są związane z archaicznym stylem dekoracji przy użyciu „pack” (plam wapna) na suficie i piecu w „czarnej izbie” (kuchni). Zwyczaj zaczął odradzać się i rozkwitać, gdy w 1948 roku odbył się konkurs „Malowana Chata” za najpiękniej wymalowaną chatę w okolicy. W „Kiermaszu pod kogutkiem” o książce poświęconej artystkom, które ubarwiły wieś Zalipie (i nie tylko!) opowiada autorka.

Ślady języka polskiego na Bukowinie

O języku polskim, o tym, jak on się zmieniał na Bukowinie Północnej opowie językoznawca, dr Jarosław Redkwa z Uniwersytetu im. Jurija Fedkowycza w Czerniowcach. Badacz dokonuje analizy rozwoju języka polskiego na Bukowinie Północnej od trzeciej ćwierci XVIII w. do czasów współczesnych na szerokim tle historycznym. W szczególności podkreślono działalność polskich towarzystw i polskiej gazety „Dziennik Kijowski” w drugiej połowie XIX – na początku XX wieku.

«Нам і далі цікаво робити музику разом»… Гурту DakhaBrakha — 20 років

DakhaBrakha розпочали свій масштабний європейський тур з Польщі. Тут вони виступили в п’яти містах — Варшаві, Ґданську, Вроцлаві, Познані та Кракові. Медіапартнером туру у Польщі є Польське радіо для України і Польське радіо для закордону. Марко Галаневич — музикант гурту — розповідає, що від початку повномасштабної війни їм було дуже важко творити, грати, однак вони вирішили це робити і розповідати по всьому світу про те, що відбувається в Україні.

Грати, щоб зберегти: музика прикордоння

«Щоб ця музика збереглася, її просто треба було навчитися грати, і все», — розповідає Пьотр Фєдоровіч з капели «Chłopcy z Nowoszyszek» з Сувальщини. Свій репертуар вони пізнавали понад 20 років тому від старших музикантів на польсько-литовсько-білоруському прикодонні

Mariana Kril

Бути почутими: український голос як елемент боротьби з російською дезінформацією

Dolce vita, або чому італійці не усвідомлюють негативного впливу російської пропаганди на свою країну

Фінляндія: як змінюється розуміння України у контексті боротьби з дезінформацією і пропагандою

Świętowanie po sąsiedzku

Зі Сходу на Захід: Різдво на польсько-українському прикордонні і привезене з Донбасу

Ewelina Pęksowa. Patriotka i malarka zakochana w Zakopanem

Wspak z pieśniami na Boże Narodzenie

Wigilia jako skarb narodowy. Czy wpiszemy zwyczaje wigilijne na listę UNESCO?

Prof. Giovanna Brogi Bercoff i badania nad literaturą ukraińską

Daj się ponieść muzyce griotów z Burkina Faso

Polacy w Naddniestrzu po dziś dzień

Давні традиції різдвяного посту у Польщі

Siedziba Instytutu Polskiego w Rzymie

To one ubarwiły wieś Zalipie. Powstaje książka o malarkach Powiśla Dąbrowskiego

Mazowieckie Laury Kolberga przyznane!

Ślady języka polskiego na Bukowinie

«Нам і далі цікаво робити музику разом»… Гурту DakhaBrakha — 20 років

Грати, щоб зберегти: музика прикордоння